INCLUSIVE DEVELOPMENT OF THE HEALTHCARE SECTOR: INSTITUTIONAL AND FINANCIAL PROVISION

Valerii OSETSKYI; Andrii ZAVAZHENKO; Viktoriia KULISH

doi:10.17721/1728-2667.2026/229-2/12

Автор(и)

Валерій ОСЕЦЬКИЙ, д-р екон. наук, проф. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Андрій ЗАВАЖЕНКО, д-р філософії, асист. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вікторія КУЛІШ, д-р філософії, асист. Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2667.2026/229-2/12

Ключові слова:

інклюзивний розвиток, інституції, фінансування охорони здоров’я, ефективність державного управління, верховенство права, інституційне середовище

Анотація

Вступ. Глобальні біфуркації зумовили перегляд політики України у сфері охорони здоров'я. Інклюзивний розвиток стає стратегічним шляхом досягнення соціальної справедливості та загального доступу до медичних послуг. Оскільки збільшення фінансування не гарантує автоматичного зростання ефективності, критичне значення має аналіз інституційного середовища. Метою дослідження є оцінювання впливу інституційних детермінант на фінансове забезпечення охорони здоров'я та обґрунтування напрямів інклюзивного розвитку в умовах війни та повоєнного відновлення.
Методи. В дослідженні, що ґрунтується на засадах нової інституційної економічної теорії, інституційне середовище розглядається як ключовий компонент ефективності бюджетних видатків. Для перевірки гіпотези про вплив інституційних детермінант на видатки на охорону здоров'я застосовано економетричне моделювання з використанням регресійного аналізу. Аналіз включає змінні, що відображають макроекономічне зростання, ефективність урядування та верховенство права.
Результати. Результати моделювання виявили високу пояснювальну здатність обраних змінних. Установлено статистично значущий позитивний зв'язок між ефективністю державного управління та видатками на охорону здоров'я, що підтверджує роль ефективності урядування у стратегічному перерозподілі ресурсів. Натомість статистично значущий від'ємний зв'язок між верховенством права й обсягом видатків свідчить про те, що зміцнення правових інституцій сприяє підзвітності й інституційній оптимізації, що вказує на те, що вдосконалення правової бази допомагає обмежити бюджетну неефективність і корупційну ренту завдяки підвищенню прозорості у медичному секторі.

Висновки. Інституційна трансформація є так само важливою для фінансової стабільності галузі охорони здоров'я, як і прямі економічні інвестиції. Майбутні реформи мають бути зосереджені на цифровій інклюзії, розвитку систем підтримки ментального здоров'я та впровадженні стандартів безбар'єрності для підвищення загальної якості життя. Зміцнення верховенства права є необхідним для ліквідації інституційних дисфункцій і переспрямування неформальних фінансових потоків. Досягнення балансу між спроможністю управління та правовою підзвітністю є запорукою довгострокової стійкості національної системи охорони здоров'я.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Cheberyako, O., & Kolesnyk, V. (2025). Financing the healthcare system in Ukraine under modern challenges: models, sources and problems. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 1(226), 106–115 [in Ukrainian]. [Чеберяко, О., & Колесник, В. (2025). Фінансування си-стеми охорони здоров'я в Україні в умовах сучасних викликів: моделі, джерела та проблеми. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 1(226), 106–115] https://doi.org/10.17721/1728-2667.2025/226-1/13

Crookes, C., Palladino, R., Seferidi, P., Hirve, R., Siskou, O., & Filippidis, F. T. (2020). Impact of the economic crisis on household health expenditure in Greece: An interrupted time series analysis. BMJ Open, 10(12). https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-038158

Dale, E., Novak, J., Dmytriiev, D., Demeshko, O., & Habicht, J. (2024). Resilience of Primary Health Care in Ukraine: Challenges of the Pandemic and War. Health Systems & Reform, 10(1). https://doi.org/10.1080/23288604.2024.2352885

Delis, M. D., Iosifidi, M., & Tasiou, M. (2023). Efficiency of government policy during the COVID–19 pandemic. Ann Oper Res, 328, 1287–1312. https://doi.org/10.1007/s10479-023-05364-9

Fedenko, S., Lavrentii, D., Borysiuk, I., Barabanchyk, O., & Terekhov, Y. (2025). Financing the Healthcare System: A Study of Mechanisms and Their Impact on the Quality of Medical Services. Health Leadership and Quality of Life, 4, 338. https://doi.org/10.56294/hl2024.338

Firsova, S., & Bilorus, T. (2024). Managing the competitiveness of the resource potential of health care institutions: A methodological aspect. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2(225), 109–121 [in Ukrainian]. [Фірсова, С., & Білорус, Т. (2024). Оцінювання кон-курентоспроможності ресурсного потенціалу закладів охорони здоров'я: методичний аспект. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 2(225), 109–121] https://doi.org/10.17721/1728-2667.2024/225-2/11

Gabani, J., Mazumdar, S., & Suhrcke, M. (2023). The effect of health financing systems on health system outcomes: A cross–country panel analysis. Health Economics, 32(3), 574–619. https://doi.org/10.1002/hec.4635

Grazhevska, N., Gaidai, T., Mostepaniuk, A., & Zavazhenko, A. (2021). Institutional dysfunctions as a factor of convergent–divergent institutional development of post–socialist countries. Access to Science, Business, Innovation in Digital Economy, 2(3), 290–308. https://doi.org/10.46656/access.2021.2.3(7)

Habicht, J., Hellowell, M., & Kutzin, J. (2024). Sustaining progress towards universal health coverage amidst a full-scale war: learning from Ukraine. Health policy and planning, 39(7), 799–802. https://doi.org/10.1093/heapol/czae041

Incaltarau, C., Horodnic, A. V., Williams, C. C., & Oprea, L. (2021). Institutional determinants of informal payments for health services: An exploratory analysis across 117 countries. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(23), Article 12421. https://doi.org/10.3390/ijerph182312421

Kaminskyi, A., Osetskyi, V., Almeida, N., & Nehrey, M. (2025). Investigating the relationship between ESG performance and financial performance during the COVID–19 pandemic: Evidence from the hotel industry. Journal of Risk and Financial Management, 18(3), 126. https://doi.org/10.3390/jrfm18030126

Kim, S., & Wang, J. (2019). Does quality of government matter in public health?: Comparing the role of quality and quantity of government at the national level. Sustainability, 11(11) https://doi.org/10.3390/su11113229

Kočenda, E., & Iwasaki, I. (2025). Corporate survival in emerging European markets: Impacts of the COVID–19 pandemic and the Russo–Ukrainian war. Economic Systems, 49(4), Article 101332. https://doi.org/10.1016/j.ecosys.2025.101332

Kraus, N., & Kraus, K. (2025). Development of the welfare economy and the economy of impressions on the basis of inclusion and social innovation. Economic Forum, 15(2), 8–17. https://doi.org/10.62763/ef/2.2025.08

Makuta, I., & O'Hare, B. (2015). Quality of governance, public spending on health and health status in Sub Saharan Africa: A panel data regression analysis. BMC Public Health, 15. https://doi.org/10.1186/s12889-015-2287-z

Morales, D., Green, L., Marlow, D., Cadena Gaitán, C., Deitrick, S., Glass, M. R., & Kempton, L. (2025). Defining inclusive innovation: challenges and lessons for innovation districts. Regional Studies, Regional Science, 12(1), 740–753. https://doi.org/10.1080/21681376.2025.2543915

Mudge, G. H., Vilenskyi, A., Kumar, U., & Kohli, M. (2025). The future of Ukrainian healthcare: the digital opportunity. Journal of global health, 15, 03039. https://doi.org/10.7189/jogh.15.03039

Palladino, R., Millett, C., Sorrentino, M., Mercogliano, M., Montuori, P., & Hone, T. (2025). Association between catastrophic health expenditure and mortality in older people in 11 European health systems: a longitudinal analysis between 2006 and 2020. BMJ public health, 3(2). https://doi.org/10.1136/bmjph-2025-003228

Samadi, A. H., & Alipourian, M. (2021). Measuring Institutional Quality: A Review. In: Faghih, N., Samadi, A.H. (eds) Dynamics of Institutional Change in Emerging Market Economies . Contributions to Economics. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-61342-6_6

Seleznova, V., Pinchuk, I., Feldman, I., Virchenko, V., Wang, B., & Skokauskas, N. (2023). The battle for mental well–being in Ukraine: mental health crisis and economic aspects of mental health services in wartime. International Journal of Mental Health Systems, 17(28), 1–5. https://doi.org/10.1186/s13033–023–00598–3

Topcu, M., & Gulsen, M. A. (2025). Governance quality vs. stimulus size: Fiscal policy effectiveness during the COVID–19 pandemic. Public Sector Economics, 49(2), 251–272. https://doi.org/10.3326/pse.49.2.4

Seleznova, P., McKee, M., Erlangga, D., & Balabanova, D. (2025). Investigating the relationship between corruption and health system outcomes in Central and Eastern Europe. European journal of public health, 35(6), 1076–1081. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckae218

Vărzaru, A. A. (2025). Assessing the Relationships of Expenditure and Health Outcomes in Healthcare Systems: A System Design Approach. Healthcare, 13(4), 352. https://doi.org/10.3390/healthcare13040352

Voigt, S. (2013). How (not) to measure institutions. Journal of Institutional Economics, 9(1), 1–26. https://doi.org/10.1017/S1744137412000148

World Bank. (2025). World Bank Open Data. Retrieved January 10, 2026, from https://databank.worldbank.org/

World Health Organization. (2024). Health financing in Ukraine: Reform, resilience and recovery. Retrieved January 10, 2026, from https://www.who.int/europe/publications/i/item/WHO-EURO-2024-10570-50342-75964