ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА СОЦІАЛЬНУ БЕЗПЕКУ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • Олена Баженова, д-р екон. наук, проф. Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml
  • Оксана Банна, канд. фіз.-мат. наук, доц. Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2667.2025/227-2/1

Ключові слова:

соціальна безпека, векторні моделі авторегресії, війна в Україні , зовнішні шоки, загрози, система соціальної безпеки людини

Анотація

В с т у п . Досліджено вплив військового конфлікту в Україні на систему соціальної безпеки людини, враховуючи те, що під час війни така система характеризується впливом переважно зовнішніх факторів. Метою цього дослідження виступає емпіричне визначення впливу війни, що обумовлює стійкість соціальної безпеки людини в Україні в умовах гібридного та повномасштабного конфлікту.

М е т о д и . Використано внутрішні чинники, які впливають на соціальну безпеку людини в Україні під час війни. В процесі дослідження впливу військової агресії з боку рф на систему соціальної безпеки людини в Україні застосовано інструментарій векторної моделі авторегресії. Для врахування військової агресії до моделей включено показник військових видатків у рф внаслідок коректної ідентифікації вказаним індикатором найгостріших фаз конфлікту та підготовки до війни.

Р е з у л ь т а т и . Аналіз функцій реакції на імпульси показав, що частка населення, яка витрачає на проживання менше 50 % медіанного доходу, погіршується, особливо через вісім років після настання шоку. Причому коливання цього індикатора майже на 50 % пояснюються зміною військових видатків у рф. Зниження внутрішніх кредитів приватному сектору банками через рік після шоку у військових видатках у рф складає 7 %; в подальшому це падіння нівелюється, проте досягнення рівноважного рівня не прослідковується. Волатильність внутрішнього кредиту приватному сектору банками внаслідок коливання військових видатків у рф становить близько 22 %. Крім того, внаслідок військової агресії спостерігається миттєве зростання кількості внутрішньо переміщених осіб і нових переміщень, пов'язаних із конфліктом і насильством, більш ніж на третину. Водночас волатильність цього індикатора на 95 % пояснюється коливаннями військових видатків у рф. Зростання особового складу Збройних сил в Україні внаслідок шоку становить близько 8 %, а зміна військових витрат у рф пояснює 91 % коливань цього показника.

В и с н о в к и . На основі результатів дослідження можна зробити висновок, що система соціальної безпеки людини в Україні є відносно стійкою внаслідок впливу такого зовнішнього чинника, як військовий конфлікт.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Bazhenova, O., Varnalii, Z., & Cheberyako O. (2023). Human Social Security Under Military Aggression: Indicators and Evaluation (Case of Ukraine). Problems of Modern Transformations. Series: Economics and Management, 8 [in Ukrainian]. [Баженова, О. В., Варналій, З. С., & Чеберяко, О. В. (2023). Соціальна безпека людини в умовах військової агресії: індикатори та оцінювання (на прикладі України). Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, 8]. https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-8-07-02

Bazhenova, O., Varnalii, Z., & Mykytiuk, О. (2024). Persistence of the human social security system in Ukraine: internal challenges. Problems of Modern Transformations. Series: Economics and Management, 13, 03–09 [in Ukrainian]. [ Баженова, О. В., Варналій, З. С., & Микитюк, О. П. (2024). Стійкість системи соціальної безпеки людини в Україні: внутрішні виклики. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, 13, 03–09.] https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-13-03-09

Bazhenova, O., Varnalii, Z., Cheberyako, O., & Mykytiuk, O. (2023). Modeling human social security during war. Neuro-Fuzzy Modeling Techniques in Economics, 12, 111–132. http://doi.org/10.33111/nfmte.2023.111

Chernyak, O. (Ed.). (2014). Econometrics. Mykolayiv State Agrarian University [in Ukrainian]. [Черняк, О. (Ред.). (2014). Економетрика. Миколаївський національний аграрний університет].

Forni, L. (2005). Social security as Markov equilibrium in OLG models. Review of Economic Dynamics, 8(1), 178–194. https://doi.org/10.1016/ j.red.2004.10.003

Gechert, S., Paetz, C., & Villanueva, P. (2021). The macroeconomic effects of social security contributions and benefits. Journal of Monetary Economics, 117, 571–584. https://doi.org/10.1016/j.jmoneco.2020.03.012

Gonzalez-Eiras, M. (2011). Social security as Markov equilibrium in OLG models: A note. Review of Economic Dynamics, 14(3), 549–552. https://doi.org/10.1016/j.red.2010.07.002

Kharazishvili, Yu., Kwilinski, A., Grishnova, O., & Dzwigol, H. (2020). Social Safety of Society for Developing Countries to Meet Sustainable Development Standards: Indicators, Level, Strategic Benchmarks (with Calculations Based on the Case Study of Ukraine). Sustainability, 12, 21. https://doi.org/10.3390/su12218953.

Kharazishvili, Yu. M., & Dron', Ye. V. (2014). Forecasting of indicators, threshold values and level of economic security of Ukraine in the medium term perspective [in Ukrainian]. [Харазішвілі, Ю. М., & Дронь, Є. В. (2014). Прогнозування індикаторів, порогових значень та рівня економічної безпеки України у середньостроковій перспективі. https://niss.gov.ua/sites/default/f iles/2014-12/prognoz-5238c.pdf]

Lopez-Velasco, A. R. (2022). Social Security as Markov Equilibrium in OLG Models: Clarifications and Some New Insights. Economic Letters, 217, 110707. https://doi.org/10.1016/j.econlet.2022.110707

Novikova, O. F., Sydorchuk, O. G., & Pankova, O. V. (2018). State and prospects of social security in Ukraine: expert assessments. Lviv Regional Institute of Public Administration of NAPA [in Ukrainian]. [Новікова, О. Ф., Сидорчук, О. Г., & Панкова, О. В. (2018). Стан та перспективи соціальної безпеки в Україні: експертні оцінки. Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ].

Prasad, N., & Gerecke, M. (2010). Social Security Spending in Times of Crisis. Global Social Policy, 10, 218. https://doi.org/10.1177/1468018110366627. https://www.issa.int/sites/default/files/external-references/files/Social-Security-Spending-in-Times-of-Crisis-56830.pdf

Rodríguez, S. P. (2018). The dynamic effects of public expenditure shocks in the United States. Journal of Macroeconomics, 56, 340–360. https://doi.org/10.1016/j.jmacro.2018.04.005

Sydorchuk, O. (2020). Integral assessment of the level of social security in Ukraine. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Economic Sciences, 38, 62–68 [In Ukrainian]. [Сидорчук, О. (2020). Інтегральне оцінювання соціальної безпеки України. Науковий вісник Херсонського державного університету, 38, 62–68. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2020-38-11]

Townsend, P. (Ed.) (2009). Building Decent Societies. Rethinking the Role of Social Security in Development. Basingstoke. Palgrave Macmillan/ILO. Varnalii, Z. S. (2022). Human social security as a research object of economic security science. Economic Herald of the University, 52, 90–97 [in Ukrainian]. [Варналій, З. С. (2022). Соціальна безпека людини як об'єкт дослідження економічної безпекології. Економічний вісник університету. 52, 90–97. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2022-52-90-97]

World Bank. (2025). World Development Indicators. Data set. Retrieved January 22, 2025. https://databank.worldbank.org/source/world-developmentindicators

Zavora, T. M., & Chepurnyy, O. V. (2012). Analysis and evaluation of indicators of the state of social security of Ukraine. Effective Economy, 9 [in Ukrainian]. [Завора, Т. М., & Чепурний, О. В. (2012). Аналіз та оцінка індикаторів стану соціальної безпеки України. Ефективна економіка, 9. http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=1365]

Завантаження

Опубліковано

27-07-2025

Номер

Розділ

Articles

Як цитувати

Баженова, О. ., & Банна, О. (2025). ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА СОЦІАЛЬНУ БЕЗПЕКУ ЛЮДИНИ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 2 (227), 5-11. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2025/227-2/1

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають