АДАМ СМІТ: ЕГОЇЗМ НА СЛУЖБІ ЕКОНОМІКИ

Автор(и)

  • Біллел ДЖЕГРІ, канд. екон. наук, ст. викл. Constantine 2 University Abdelhamid Mehri, Constantine, Algeria https://orcid.org/0000-0001-8280-8393

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2667.2023/223-2/3

Ключові слова:

Adam Smith, егоїзм, індивідуальний інтерес, гармонізація, загальний інтерес

Анотація

Вступ. Прихильники наукової економіки з ентузіазмом шукатимуть у працях Адама Сміта аргументи на користь вільної торгівлі, щоб підкріпити метафору, яка проголошує пізніші формулювання теорії загальної рівноваги, у той час як його критики будуть настільки ж наполегливі у пошуку вкрай дискусійних припущень і методів, які ставлять під сумнів дискурсивний ланцюг політичної економії. Метою цієї статті є визначення історичного контексту теорії Адама Сміта про лібералізм і його філософію егоїзму, з метою кращого зрозуміння принципів функціонування сучасної економіки та її майбутнього, беручи до уваги той факт, що Адам Сміт намагався перенести певні антропологічні принципи до науки загалом і до економіки зокрема.

Методи. Автор використав класичні наукові методи дослідження. По-перше, історичний метод використовується для створення портрета Адама Сміта та ключових подій у його житті, які сформували його бачення економіки. Описовий метод зосереджений на огляді основних тез Адама Сміта про егоїзм та його взаємодію з економікою. Нарешті, аналітичний метод, в основу якого покладено огляд антропології та моральної філософії Адама Сміта, дозволить краще зрозуміти, чому суспільство, кероване власними інтересами, може вижити і навіть процвітати.

Результати. У статті робиться висновок, що для Адама Сміта «егоїстичний» мотив, який спонукає кожну людину постійно покращувати своє економічне становище, створює позитивні наслідки на національному рівні та веде до найкращої можливої економічної організації шляхом досягнення загальних інтересів через конкуренцію. У цьому відношенні егоїзм завжди буде основною силою, що організує економічну діяльність будь-якого суспільства. Таким чином, природна рівновага є результатом взаємодії всіх індивідів в економіці та протистояння їхніх інтересів без необхідності будь-якого регуляторного втручання, оскільки всі індивіди, так чи інакше, є егоїстами.

Висновки. Понад століття погляди Адама Сміта на егоїзм і його роль в економіці свідомо чи несвідомо деконтекстуалізувалися, щоб служити ідеології прихильників вільного ринку. Дійсно, знаменита метафора Адама Сміта про «невидиму руку» натякала на гармонійне функціонування «ринку». Іншими словами, егоїзм кожного веде до рівноваги через задоволення його власних інтересів. Ми не можемо заперечувати, що для Адама Сміта лібералізм усе ще певною мірою базується на принципі природної рівноваги, яка є результатом того, яким саме чином ми всі відіграємо свою роль в економіці та протистоянні наших інтересів.

Посилання

Ashraf, Nava, Colin F. Camerer, & Loewenstein, George. (2005). Adam Smith, Behavioral Economist. Journal of Economic Perspectives, 19 (3), 131–145. https://pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/089533005774357897

Berry, Christopher J. (2018). Adam Smith: A Very Short Introduction. Oxford University Press, United Kingdom.

Blanqui, J. A., Buchanan, D., Say, J. B., McCulloch, J. R., Smith, A., & Simonde de Sismondi, J.C.L. (1834). Recherche sur la nature et les causes de la richesse des nations (2 éd.). J. A. Blanqui. France.

Bowles, Samuel. (2016). The Moral Economy: Why Good Incentives Are No Substitute for Good Citizens. Yale University Press, New Haven and London, United Kingdom.

Corsa, Andrew J. (2021). Thomas Hobbes on Civility, Magnanimity, and Scientific Discourse. Hobbes Studies, 34(2), 201–226. https://doi.org/10.1163/18750257-BJA10032

Dupont, Brandon, & Durham, Yvonne. (2021). Adam Smith and the not so invisible hand: A revision for the undergraduate classroom. International Review of Economics Education, 36 (C). https://doi.org/10.1016/j.iree.2020.100205

Greenspan, Alan. (2013). Never Saw It Coming: Why the Financial Crisis Took Economists by Surprise. Foreign Affairs, 92(6), 88–96. https://www.foreignaffairs.com/united-states/2008-crisis-never-saw-coming

Harrison, Peter. (2011). Adam Smith and the History of the Invisible Hand. Journal of the History of Ideas, 72(1), 29–49. https://doi.org/10.1353/jhi.2011.a413473

Helvétius, Claude-Adrien. (1758). De l'esprit, Laurent Durand, France.

Hindman, Hugh D. (2009). The World of child labor: an historical and regional survey, Routledge, USA.

Honoré, Lionel. (1997). L'Économie est-elle une science? : Un exposé pour comprendre, un essai pour réfléchir, Flammarion, France.

Ioannou, Stefanos., & Wójcik, Dariusz. (2021). Was Adam Smith an economic geographer? GeoJournal, 87, 5425–5434. https://doi.org/10.1007/s10708-021-10499-y

Janoski, Thomas., & Lepadatu, Darina. (2014). Dominant Divisions of Labor: Models of Production that Have Transformed the World of Work, Kindle. USA.

Kennedy, Gavi. (2009). Adam Smith and the Invisible Hand: From Metaphor to Myth. Econ. Journal Watch, 6(2), pp. 239–263. https://econjwatch.org/File+download/252/2009-05-kennedy-watchpad.pdf?mimetype=pdf

Klein, Daniel B., & Lucas, Brandon. (2011). In a Word or Two, Placed in the Middle: The Invisible Hand in Smith's Tomes. Economic Affairs, 31(1), 43–52. https://doi.org/10.1111/j.1468-0270.2010.02047.x

Liu, Glory M. (2020). Rethinking the "Chicago Smith" Problem. Adam Smith and the Chicago School, 1929–1980. Modern Intellectual History, 17(4), 1041–1068. https://doi.org/10.1017/S147924431900009X

Magdalena, Planeta. (2006). L’influence intellectuelle en économie : le cas d’Adam Smith et d’Amartya Sen. Université du Québec à Montréal. Canada, p. 1097.

Meek, Ronald L., Raphael, David D., & Stein, Peter G. (1978). Adam Smith, lectures on Jurisprudence. Indianapolis Liberty Fund, United Kingdom.

Mendie, Patrick J., & Egbai, Mary J. (2015). An examination of the nexus between Thomas Hobbes: Concept of Human Nature and Theory of the State. African Journals Online, 15(2), 101–107. https://www.ajol.info/index.php/sophia/cart/view/136855/126350

Otteson, James. (2018). The Essential: Adam Smith. Fraser Institute, Canada, pp. 45–49. https://www.fraserinstitute.org/sites/default/files/essential-adam-smith.pdf

Ross, Simpson I. (2010). The Life of Adam Smith. OUP Oxford, United Kingdom, p. 02.

Rothbard, Murray N. (1995). Economic Thought Before Adam Smith: an Austrian Perspective on the History of Economic Thought. (vol. I). Ludwig von Mises Institute, USA.

Ryan, Alan. (2018). Escaping the War of All against All: Leviathan, Thomas Hobbes. Social Research: An International Quarterly, 85(3), 639–649. https://doi.org/10.1353/sor.2018.0036

Sabéran, Shirine. (2008). La notion d'intérêt général chez Adam Smith: de la richesse des nations à la puissance des nations. Géoéconomie, 45(2), 55–71. https://doi.org/10.3917/geoec.045.0055

Smith, Adam. (1776). An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations. Edwin Cannan, United Kingdom.

Tabb, William K. (1999). Reconstructing Political Economy: The great divide in economic thought. Routledge, United Kingdom.

Vernon L, Smith. (1998). The Two Faces of Adam Smith. Southern Economic Journal, 65(1), 2–19. https://doi.org/10.2307/1061349

Wight, Jonathan B. (2007). The Treatment of Smith's Invisible Hand. The Journal of Economic Education, 38(3), 341–358. https://doi.org/10.3200/JECE.38.3.341-358

Wilson, Rodney. (2014). Economics and morality from an Islamic perspective. Edward Elgar Publishing, United Kingdom.

Winther, Rasmus G. (2016). The Structure of Scientific Theories. The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Stanford University.

Завантаження

Опубліковано

25-12-2023

Номер

Розділ

Articles

Як цитувати

ДЖЕГРІ, Б. (2023). АДАМ СМІТ: ЕГОЇЗМ НА СЛУЖБІ ЕКОНОМІКИ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 2 (223), 20-25. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2023/223-2/3

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>