РОЗВИТОК СИСТЕМИ BANKID В УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Анотація

Вступ. Цифрова трансформація фінансового сектору та розбудова е-урядування в Україні актуалізували потребу в надійних інструментах віддаленої ідентифікації фізичних осіб, сумісних із правовим полем ЄС у сфері електронної ідентифікації та захисту персональних даних. У цьому контексті Система BankID Національного банку України (BankID, BankID НБУ, Система) поступово стала провідним інструментом віддаленої ідентифікації для доступу до е-послуг і дистанційного обслуговування.
Методи. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід, методи аналізу й синтезу, історичний і порівняльно-правовий методи, які застосовано для розкриття генези, архітектури й інституційної моделі BankID НБУ й зіставлення її з європейськими схемами електронної ідентифікації. Формально-логічний і формально-юридичний методи ви-користано для структурування масиву нормативно-правових актів і формулювання узагальнень щодо правового режиму Системи, а статистичний метод – для аналізу динаміки підключення учасників і використання сервісу у 2016–2024 рр.
Результати. Обґрунтовано двоблокову структуру нормативного забезпечення BankID НБУ (загальні акти ін-формаційного та телекомунікаційного права і спеціальні акти НБУ й Уряду, що регламентують архітектуру Системи, порядок приєднання абонентів, тарифи й особливості функціонування у воєнний час). Показано, що централізована хабова модель BankID НБУ, за якої провайдер не зберігає та не обробляє персональні дані, відповідає логіці Загального регламенту про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR) щодо мінімізації обробки та розмежування ролей володільця й розпорядника даних. На підставі статистичних даних показано динаміку масштабування використання Системи – від пілотних обсягів до широкого практичного застосування (87,7 млн успішних ідентифікацій у 2024 р., понад 60 % банків – абоненти-ідентифікатори, домінування некомерційного сегменту), а також визначено ключові етапи еволюції регуляторного режиму – від соціального проєкту е-урядування до інфраструктури дистанційного онбордингу в умовах пандемії та воєнного стану.
Висновки. Зроблено висновок, що BankID НБУ є інституціоналізованим результатом координації та взаємодії Національного банку України, банківського сектору й органів публічної влади та вже нині виконує роль функціонального "мосту" між українською та європейською моделями електронної ідентичності. Еволюція національної нормативної бази у напрямі імплементації Регламенту про електронну ідентифікацію та довірчі послуги (Electronic Identification and Trust Services, eIDAS), його оновленої редакції – Європейської рамки цифрової ідентичності (European Digital Identity Framework, eIDAS 2.0), GDPR, пакета Директив ЄС із протидії відмиванню коштів (Anti-Money Laundering Directives, AMLD), рекомендацій Групи з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force, FATF) і настанов Євро-пейського банківського управління (European Banking Authority, EBA) створює передумови для подальшої формальної валідації рівнів довіри BankID НБУ та використання Системи як сумісної з європейським простором довірчих електрон-них послуг, зокрема й у сегменті дистанційного обслуговування клієнтів банків ЄС.