СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТУ: ДОМІНАНТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Анотація

В с т у п . У системі координат соціоекономічної реальності третього десятиліття ХХІ ст. менеджмент організацій (підприємств, фірм, компаній) спрямовує зусилля на пошук нових або модернізованих управлінських інструментів, які примножують економічні зиски, забезпечують соціальні ефекти, підтримують ініціативи екологічного характеру, сприяючи утвердженню принципів сталого розвитку. Одним із таких інструментів є соціальна відповідальність, актуальність якої суттєво посилюється в умовах воєнного стану в Україні.

М е т о д и . Методологічним підґрунтям дослідження є системний і міждисциплінарний підходи, теоретичним базисом – фундаментальні положення сучасної економічної науки та теорії менеджменту. У науковому дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи: історичний, логічний, теоретичного узагальнення, індукції та дедукції, аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, декомпозиції, графічний.

Р е з у л ь т а т и . Стаття містить науково-прикладну аргументацію соціальної відповідальності організацій у координатах соціоекономічної реальності сьогодення як симбіозу традиційних підходів та нового управлінського інструментарію в умовах повномасштабної російської воєнної агресії в Україні. Квінтесенція статті – обґрунтування ідеології соціальної відповідальності в контексті реалізації цілей сталого розвитку організацій з акцентом на багатогранний безпековий компонент у реаліях воєнного стану в Україні. Зазначено, що соціальна відповідальність у системі менеджменту за умов посилення викликів, ризиків і загроз, спричинених дією різновекторних детермінант третього десятиліття ХХІ ст., може стати потужним інструментом посилення іміджу, репутації, бренду та конкурентоспро]можності організацій на різних рівнях у сприйнятті різними стейкхолдерами.

В и с н о в к и . Для подолання нових викликів та вирішення новочасних проблем, які постають перед організаціями в умовах воєнного стану в Україні, дієвим управлінським інструментарієм має стати комплекс соціальних заходів, програм та проєктів, спрямованих на забезпечення безперервності функціонування бізнесу та сплати податків; на підтримку ЗСУ, мобілізованих працівників і ветеранів війни; на запровадження безпекового формату життєдіяльності в соціумі та гарантування працівникам з боку роботодавця соціальної захищеності, надання різноспрямованої підтримки; на реалізацію вимушених часом воєнної доби потреб у безпечному робочому місці з використанням гібридних форматів організації трудової діяльності та прийнятних форм активізації соціально-трудової інклюзії.