ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ЕКОСИСТЕМИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2667.2023/223-2/13Ключові слова:
підприємницька екосистема, інноваційна екосистема, підприємці, інвестори, ментори, навчальні заклади, уряд, інфраструктураАнотація
Вступ. Такі сучасні тенденції, як глобалізація, відкриті ринки, розвиток наукомістких галузей, штучний інтелект, автоматизація та робототехніка призводять до зменшення потреби в робочій силі через те, що багато завдань, які раніше виконувала людина, тепер можуть виконувати машини. За прогнозами Світового банку, до 2030 р. знадобиться близько 600 млн нових робочих місць, щоб забезпечити робочими місцями зростаючу кількість світової робочої сили. Міжнародне співтовариство визнає, що підприємництво може ефективно виконувати зазначене завдання, що робить його розвиток і підтримку пріоритетом державної політики переважної більшості країн. Ряд розвинених країн визнає важливість створення підприємницьких екосистем як середовища і стимулу для зростання та підтримки підприємництва й інновацій. Однак єдиного визначення підприємницької екосистеми не існує, а фактори, які сприяють успіху підприємницької екосистеми, і досі вивчаються. Тому мета дослідження – узагальнити існуючі теоретичні підходи до визначення підприємницької екосистеми та її основних елементів. Об’єктом дослідження є підприємницька екосистема, яка розглядається як складна система, що складається з різноманітних взаємопов’язаних елементів, серед яких підприємці, інвестори, ментори, навчальні заклади та державні органи.
Методи. Використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження, зокрема системний метод, методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.
Результати. Підприємницьку екосистему визначено як сукупність юридичних і фізичних осіб різних секторів, різних за характером діяльності, яка функціонує для розвитку інноваційної та підприємницької діяльності шляхом об’єднання зусиль різних груп зацікавлених сторін. Основні компоненти підприємницької екосистеми містять розробку політики, інфраструктуру, фінанси, інновації, ринки, підтримку, культуру та людські ресурси. Підприємницькі екосистеми можна розвивати за допомогою різноманітних заходів, а саме: створення сприятливого середовища для підприємництва, надання підтримки підприємцям та підвищення обізнаності про підприємництво.
Висновки. Дослідження продемонструвало високу важливість підприємницьких екосистем для розвитку бізнесу, охарактеризувало його основні складові та визначило ролі головних стейкхолдерів у процесі формування підприємницької екосистеми.
Завантажити
Посилання
Acs, Z., Autio, E. & Szerb, L. (2014). National systems of entrepreneurship: measurement issues and policy implications. Research Policy, 43(3), 476–494.
Cooke, P., Uranga, M.G. & Etxebarria, G. (1997). Regional innovation systems: institutional and organisational dimensions. Research policy, 26(4-5), 475–491.
Donor Committee for Enterprise Development. (2008). Supporting Business Environment Reforms – Practical Guidance for Development Agencies. Donor Committee for Enterprise Development. https://www.enterprise-development.org/wp-content/
Drucker, P. (2008). The Essential Drucker: The Best of Sixty Years of Peter Drucker's Essential Writings on Management. Collins Business Essentials.
Freeman, C. (1995). The national system of innovation in historical perspective. Cambridge Journal of Economics, 19(1), 5–24.
Isenberg, D. (2011). The entrepreneurship ecosystem strategy as a new paradigm for economic policy: principles for cultivating entrepreneurship. Babson Entrepreneurship Ecosystem Project, Babson College. http://www.innovationamerica.us/images/stories/2011/The-entrepreneurshipecosystem-strategy-for-economic-growth- policy-20110620183915.pdf
Isenberg, D.J. (2010). How to start an Entrepreneurial Revolution. Harvard Business Review, 88, 40–51. https://hbr.org/2010/06/the-big-idea-how-to-start-an-entrepreneurial-revolution
Kreuzer, A., Mengede, K., Oppermann, A., & Regh, M. (2018). Guide for Mapping the Entrepreneurial Ecosystem. Observe – Analyze – Visualise. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, GiZ.
Lundvall, B.Å. (Ed.). (2010). National Systems of Innovation: Toward a Theory of Innovation and Interactive Learning. Anthem Press.
Marshall, A. (1920). Principles of Economics. Macmillan.
Mason, C. & Brown, R. (2014). Entrepreneurial ecosystems and growth-oriented entrepreneurship. Organisation for Economic Co-operation and Development. https://www.oecd.org/cfe/leed/Entrepreneurial-ecosystems.pdf
McKinsey, & Company. (2020). Beyond banking: How banks can use ecosystems to win in the SME market. https://www.mckinsey.com/~/media/mckinsey/industries/financial% 20services/our%20insights/how%20banks%20can%20use%20ecosystems%20to%20win%20in%20the%20sme%20market/how-banks-can-use-ecosystems-to-win-in-the-sme-market-vf.pdf
Porter, M. (2000). Location, competition, and economic development: local clusters in a global economy. Economic Development Quarterly, 14(1), 15–34.
Schumpeter, J. (1931). Capitalism, socialism and democracy. http://library.tneu.edu.ua/files/EVD/HTML/shumpetr/shumpetr.htm
Smith, A. (2018). Wealth of Nations. Our Format [in Ukrainian]. [Сміт, А. (2018). Багатство націй. Наш формат].
Yermoshenko, M. (2010). Mechanism of innovation potential development cluster-united enterprises. National Academy of Management [in Ukrainian]. [Єрмошенко, М.М. (2010). Механізм розвитку інноваційного потенціалу кластерооб’єднаних підприємств. Національна академія управління].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://econom.bulletin.knu.ua/copyright
